4093613

Нам стало відомо, що історію сел завжди писали бібліотекарі. Галина Іванівна Залюбовська  проживала у Семигір'ї і  працюючи бібліотекарем, обслуговувала три села: Семигір'я, Циганково та Онове. Жінка ходила пішки по бездоріжжю. Сьогодні вона проживає у нас, у Глинську, поближче до сина . Ми зустрілися з Галиною Іванівною, щоб із перших вуст дізнатися про історію сіл, де вона працювала.

4

 Онове та Циганково уже зникли з карти України. Як пам'ять про існування села, залишилися Онівські ставки .

3

Галина Іванівна розповіла легенду про семигірське золото, яке нібито біля їхнього села у лісі закопали гайдамаки. З її слів ми дізналися, що було багато охочих знайти його, але всі спроби не увінчалися успіхом.

Можливо, саме на одному з пагорбів біля Семигір'я ( на фото нижче) і зариті гайдамацькі скарби, але нам достовірно нічого не відомо. 

1

Одне з питань, яке ми задали жінці, було про закриття школи, чи правда, що із її закриттям, стало меншати населення села. На що вона відповіла негативно, жителі стали покидати село після реорганізації тракторної бригади та ферми. Люди втратили роботу, тому були вимушені лишати рідні місця. Школу закрили і діти повинні були навчатися у Світловодському інтернаті із-за відсутності транспортного зв'язку із с. Глинськ .

Згадала Галина Іванівна і про свої почуття, коли кидала свою домівку при переїзди до нашого села :«Лише тепер я зрозуміла мою бабусю, яка не хотіла лишати старе село Калантаїв». Нас зацікавили ці її слова. Виявилося, що під час будівництва Кременчуцької електростанції багато сіл було затоплено. Руйнували будинки, вирубували сади. Під воду пішли пасовища, луки, а в радіусі декількох десятків кілометрів вирубували ліси: вікові дуби, сосни та інші реліктові дерева. Для жителів цих місць переселення стало великою трагедією. Галина Іванівна говорить: «Вода вже наступає, а бабуся стоїть на березі і плаче.».

Дізналися ми ,також, що будівля Глинського міжшкільного комбінату була побудована із цегли розібраної та затопленої Калантаївської школи.

Говорять, що в цій криниці є багато срібла, тому вона довго не псується. Наші велотуристи зупинялися біля неї, щоб відпочити, перекусити та напитися цілющої семигірської води.

2