30515988 211169329477095 978564584216461312 n

Побут та звичаї Польщі очима Песляка Станіслава Марковича.

На території Захарівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, як і на всій Україні проживають різні національності:українці, росіяни, білоруси, поляки, вихідці із Узбекистану, навіть із далекої Ефіопії. З часом національна культура кожного народу переплітається, асимілюється, вступає у міжкультурний діалог. До цього висновку можна прийти, відвідавши Захарівський музей історії. Саме музей прокладає місточок такого діалогу.

 Якби експонати вміли говорити, вони розповіли б багато цікавого про своїх власників, їх побут, одяг, традиції, житло. Досліджують історію національних меншин, що проживають у селі, діти, що працюють у гуртку «Музеєзнавство» , який веде зберігач фондів Захарівського музею історії Любов Семенівна Шкирай. Вони дійшли висновку про інтегрованість культур різних національностей.

Жив майже у центрі Захарівки скромний небагатослівний чоловік. Гарно у садибі і на подвір'ї . Охайний город. І чоловік цей дуже-дуже охайний. Здається, що навколо нього і бруду немає. Це - Станіслав Маркович Песляк, заслужений ветлікар України.
Народився у селі Мазепинці Білоцерківського району Київської області. Перекази свідчать, що нібито неподалік Песляків знаходилася садиба гетьмана Мазепи. З дитинства Станіслав Маркович любив історію, багато читав, записував свій родовід. Так хлопчик дізнався, що його прадід -поляк. Служив у Білорусії офіцером. У Польщі мав маєток, але програв у карти. Залишився із молодою красунею дружиною та дітьми без засобів до життя. Тому поїхав до знайомої графині Браніцької, власниці земель на Білоцерківщині. Браніцька поселила його із дружиною, двома дочками і сином Іполітом у Мазепинцях. Так і залишилася сім”я жити у Мазепинцях. Вихідці із Польщі стали жителями України.
Станіслав Маркович передав до музею картоплесаджалку. Говорить, що діда Іполіта. Картоплесаджалки були майже у кожному селянському дворі. Адже значну частину посівних площ Польщі займала картопля. Ще він передав рамкову борону, косу, граблі, вила, які майже не відрізняються від українських.
У односельця зберігся верхній чоловічий одяг — сукман. Він розповів, що у горах чоловіки носять коротку лляну сорочку із запонкою з срібла або іншого металу, штани з білого сукна, широкий шкіряний пояс, коротку куртку (цуху) з білої шерсті. Селянки носять спідницю з візерункової або однотонної тканини, сорочку, безрукавку. Зимовий одяг ґуралів — кожухи. Своєрідний краківський костюм: жіноча спідниця з тканини в кліточку, фартух тюлевий або полотняний, поверх сорочки — суконний або оксамитовий корсаж, чоловічий — сорочка з відкладним коміром, штани в смужку, синій каптан з багатою вишивкою, з головних уборів (теплі хутряні шапки, капелюхи і ін.) цікава конфедератка, подібна головному убору польських військових.

30572030 211169412810420 4566175381022834688 n

Страви у сім’ї Станіслава Марковича приправляють салом, маслом, сметаною, пригощали нас баршчем з вушками — тісто з начинкою з м'яса або грибів, журом — з ковбасою. Та особливо любив чоловік страви з квашеної або свіжої капусти, яку тушкують з м'ясом або ковбасою, цибулею, грибами, яблуками, лавровим листом. Як і українці, поляки готують страви з картоплі, вживають молоко, сир . 
Польська кухня славиться весільним і новорічним печивом у вигляді птахів і тварин, пряники, торти, тістечка. Печуть весільний «коровай». Вживають чай, каву із злаків і чорну. Як же все це подібне до української кухні. 

30581815 211169559477072 2772337828346986496 n

30531254 211169619477066 2510581845356183552 n

У похоронних обрядах поляків і українців теж багато спільного: відзначають День поминання: у костьолах служать панахиди, всі прагнуть відвідати могили своїх родичів, навіть якщо треба для цього приїхати здалеку. На могилах і перед пам'ятниками на вулицях і площах запалюють свічки і лампади.

Шанують різдвяні свята. Святвечір і перший його день вважаються сімейними святами. Прийнято в святвечір збиратися в будинку батьків або в крузі своєї сім'ї. До цього дня наряджають ялинку. На вечерю обов'язково готують рибні страви, вся решта їжі теж пісна. Їжа в перший день Різдва повинна бути рясною і складатися переважно з м'ясних страв. На Різдво діти одержують подарунки, нібито від Святого Миколая. У минулому в різдвяні свята і на Новий рік колядували. Зараз колядують не повсюдно, колядниками бувають хлопчики, а сам обряд перетворився на гру, звеселяння. 
Славиться гуляннями польський «карнавал» — масниця. На Масницю в останній четвер перед постом їдять спеціально до цього дня випечені пампушки, млинці. Великдень поляки відзначають, як і ми, дуже урочисто, до Великодня фарбують яйця, випікають обрядовий хліб, які освячують в костьолі, готують різноманітну святкову їжу.