DSC01779

     Цього теплого і сонячного літнього дня подвір’я Захарівського музею історії нагадувало святкову українську світлицю. Адже серед зелені трави й дерев майоріли-переливалися різнобарв’ям сотні вишитих рушників.  Жителі села і приїжджі гості зібралися  тут на фольклорно-етнографічні посиденьки «І на тім рушникові…».

           Організаторами свята були працівники музею, місцевого будинку культури та сільської бібліотеки. У ході заходу присутні дізналися про обряди, пов’язані у нашого народу з вишитим рушником. У повсякденних буднях ми навіть  не помічаємо,що, по суті, вишитий рушник супроводжує нас, українців, усе життя –  від народження і до смерті. Кожна важлива значуща подія не обходиться без нього. Окрім того, почули розповіді про значення кольорів та узорів на вишивках, а також способи їх нанесення: хрестик, гладь, витинання та інші. Цікаво й приємно було місцевим майстриням вишивки подивитися на рушники, вишиті їх руками  і передані до музею. Люди прийшли сім’ями, бо ж були представлені також родинні колекції рушників, з якими ознайомила присутніх зберігач фондів музею Л.Шкирай. Висловлюємо глибоку вдячність матерям-берегиням, які знайшли час і снагу прийти на це «рушникове дійство». Це – Людмила Федоренко, Марія Грицаєнко, Олена Гуртова, Людмила Козенко, Надія Кошулько.  Тому цікаво було і молоді побачити роботи їх бабусь чи прабабусь.

           Вишивальниця з Іванівки О.Білик привезла  рушники своєї талановитої родини, у якій вишивають доньки й невістки, мами й свекрухи. Це воістину – диво дивне. Ці рушники не просто промовляли, вони співали до людей розмаїттям узорів і веселкою кольорів. Цікаво було учасникам посиденьок взяти участь у народознавчій вікторині, яку провів М.Фокасій. А які ж посиденьки без пісні? Звучало їх у цей день багато у виконанні учасників художньої самодіяльності села, приїжджих гостей. Та родзинкою свята був виступ Н.Татарнікової – солістки районного будинку культури. Пісні ліричні й інтимні, жартівливі й запальні у її виконанні додавали присутнім бадьорого настрою і стали окрасою свята. Завершилося святкування гостинним частуванням односельців смачними колоритними українськими стравами.

       Висловлюємо глибоку вдячність усім, хто долучився до організації і проведення цього пізнавального високодуховного заходу. Всі, хто прийшов і приїхав на наше свято, не тільки активно відпочили. Ми зблизилися серцями і збагатилися духовно, адже вшанували й прославили нашу святиню, прадавній оберіг – український вишитий рушник – символ нашого роду і народу.

  Методист з охорони культурної спадщини

  Захарівського музею історії Л.Довгань.