1. Церква Різдва Пресвятої Богородиці с. Іванівка
  1.1. Музей Історії с. Захарівка
2. Земська лікарня с. Глинськ
3. Земська школа с. Глинськ
  3.1 Зелена садиба «Соломія» с. Яремівка
4. Реальне училище цесаревича Олексія с. Микільське
5. Руська православна старообрядницька церква с. Микільське
6. Земська школа с. Велика Скельова
  6.1 Звіринець «Лісова казка» с. Озера
7. Спасо Преображенський храм с. Талова Балка
8. Святовознесенська церква с. Павлиш
9. Школа ім. Сухомлинського с. Павлиш
  9.1 Цілюще джерело с Павлиш
10. Церква в іменування зішесття Святого Духа с. Браїлівка
  10.1 Культурно-просвітницький центр «Дніпро Світ» м. Світловодськ

 Насправді цей маршрут зібрав усі важливі об’єкти архітектури Світловодського району і не тільки. Тут і церкви і школи і лікарня – вся архітектурна спадщина нашого краю. Рекомендовано для історико-навчальних та пізнавальних турів.

 В центрі села Іванівка стоїть церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка має дуже довгу  та цікаву історію свого існування.ivanivka2

 

 Перша церква в Янові (нині Іванівка) була збудована в 1762 році, коли тут було Новосербське військове  поселення . Це була дерев’яна споруда , яка проіснувала кілька десятиріч. На початку ХХ століття сільська громада прийняла рішення побудувати новий цегляний храм, замість старої дерев’яної споруди, яка з часом зовсім почорніла. Мешканці села Янів та навколишніх сіл зносили яйця та молоко для заміса на цеглу, щоб церква була довговічною та міцною будівлею. Так і сталося - міцні, у 1,5 метра, стіни храму вистояли не одне випробування, навіть під час радянської влади, коли більшовики спробували розібрати будівлю храма.

 Довгий час через всілякі труднощі, служіння у церкві не проводились, і тільки на початку 90-х років у церкві почались ремонтні роботи та відновилось богослужіння . 

 ЗА БАЖАННЯМ:

Якщо маєте час, то обов’язково завітайте до  Захарівського музею історії – справжня скарбниця для любитилів старовини. Сьогодні у музеї налічується майже 25 тисяч різноманітних експонатів , з яких понад 13 тисяч – експонати основного фонду та більше 11 тисяч науково-допоміжного фонду. Це найбільший музей серед районих музеїв Кіровоградщини.

Zakharivka

 

Відвідувачі музею зможуть побачити різноманітні колекції, а саме: годинників (будильників, наручних, настінних); хустин; теле- та радіо-апаратури; нумізматична колекція; українських вишивок; картинна галерея села; історія Збройних Сил України та СРСР та багато інших...

Далі прямуємо до села Глинськ де відвідуємо Земську лікарню і Земську школу. Однією з найстаріших лікарень Кіровоградсдської області є Глинська дільнича лікарня, що побудована в 1909 році та почала діяти як земська, завдяки медичній реформі царського уряду, розпочатої в другій половині ХІХ століття, аби покращити стан лікування селян.glinska likarnja

 

У період громадянської війни лікарня обслуговувала червоноармійців та хворих на тиф. Після надання Глинську статусу районого центру в 1925 році було добудовано головний корпус.  У роки ІІ Світової війни лікарня була зайнята окупантами та частково зруйнована , навіть в останній рік окупації (1943) використовувалась як конюшня. У 1945 році всі корпуси лікарні відновлено. Протягом другої половини ХХ століття лікарня збільшувалась й була важливим медичним об’єктом у Глинську й навколішних сіл.

Але в наслідок чергової медичної реформи, вже в сучасній Україні в 2013 році, Глинську лікарню було закрито, а приміщення колишньої земської лікарні перетворилось на об’єкт архітектурної спадщини...

Ще один з цікавих об’єктів у селі Глинськ є будівля земської школи села. Наприкінці ХІХ століття охочих до навчання було багато, тому в 1903 році в селі було зведено приміщення однокласної школи. Це була церковно-приходська школа, яку збудували за кошти громади. Будівля розташована біля церкви Святого Михаїла в центрі села. Але ця школа не могла задовільнити освітніх потреб жителів села, тому через кілька років за рішенням земської ради на кошти місцевої громади, земства і на пожертвування меценатів в 1911 році тут було збудовано ще одну школу, яка зберіглася до сьогоднішнього дня і разом з дільничою лікарнею є найстарішою спорудою в селі.

glynska shkola

До 1932 року школа була семирічною, а після вже середньою. У приміщенні школи здобули освіту кілька поколінь глинчан й сьогодні школа по праву пишається своїми випускниками, деякі з них стали відомими людьми.

 ЗА БАЖАННЯМ:

 Є у нашому краю старе село Яремівка. Воно має давню історію, як і всі навколишні села. Але сьогодні це село приваблює багатьох не лише своєю історією і краєм. Бо нещодавно, влітку 2016 року, в Яремівці відкрилась зелена садиба «Соломія». Як з’ясувалося, Соломія, це не жіноче ім’я, а абревіатура слів: Садиба, Оповита Лісом, Оздоблена Мальвами, Іскорка Яремівки. Воно так і є: садиба скоріше нагадує музей народної творчості , бо кімнати хатинки уквітчані старовинними рушниками, вишитими картинами сільских майстринь та ще є багато ужиткових предметів старовини.

Solomiya 6

 

 

 Люди, які приїздять до зеленої садиби, можуть тут повністю відпочити від гамірного міста, насолодитись тишею та природою. Поруч ліс, озеро, річка Цибульник, де можна порибалити, зібрати трави, гриби. У садибі є можливість заночувати, скоштувати смачні домашні страви, приготовлені у печі, а також проїхатися на бричці селом або покататися на конях. Цікаво, що відпочивати тут можна не лише влітку, а й в зимку, бо є місце де можна покататися на лижах та санчатах.

 Далі вас чекають два архітектурні об’єкти у Микільському. У селі Микільському є стара будівля, якій понад 100 років – це реальне училище імені цесаревича Олексія. Воно було збудовано в 1908 році з нагоди народження первістка й спадкоємця царського престолу Олексія Миколайовича.

uchilische 1

 У Російскій імперії в реальних училищах навчалися 6-7 років, і потім випускники мали право на вступ до вищих технічних і сільскогосподарських навчальних закладів (інститутів).

 У Микільскому реальному училищі викладали російську мову, історію Росії, географію, арифметику, закон Божий і інші предмети. Його випускники мали можливість продовжити навчання у ремісничому училищі, яке було організовано при школі, де випускникам  присвоювалося звання столяра і видавався безкоштовно весь столярний інструмент.

 Після 1920 року Микільське реальне училище було перетворено на школу. Під час ІІ Світової війни школа була закрита, і до грудня 1943 року в школі знаходилась німецька управа.

 Коли в 1983 році в селі збудували нове приміщення школи, на базі колишнього реального училища було створено сільськогосподарське  професійно-техничне училище.Проте в 1998 році це училище об’єднали з Світловодським ПТУ №5, відтоді Микільське училище фактично перестало виконувати свою навчальну функцію. Тому Микільське реальне училище залишається цікавим архітектурним об’єктом і може претендувати на отримання статусу об’єкта культурної спадщини. 

 У селі Микільському знаходиться архітектурна пам’ятка за номером №112-кв – це будівля церкви Руської православної старообрядницької церкви Білокриницької ієрархії на честь Різдва Пресвятої Богородиці й належить до Київської Єпархії.

staroobrjadska tserkva

 

 Церкву збудували на кошти прихожан у 1911 році, вона була розрахована вмістити до 250 віруючих. У середині цей старообрядський храм як і всі інші, нічим не відрізняється  від православних, хіба що тим, що в ньому церковні півчі розділені на чоловічу і жіночу половини.

 У 1932 році більшовики позбавили храм його бані (купола), та перетворили приміщення на гуртожиток. Станом на сьогодні храм працює , відвідують його дуже мало прихожан, лише 25-30.

 Далі прямуємо до села Велика Скельова, де на початку ХХ століття почалася будівля земської школи. У ті часи в селі був такий собі «меценат» Сударенко Юхим Якович, який дуже добре грав на скрипці і був грамотною людиною. Саме він зробів дуже багато для будівництва школи, а саме зводив стіни приміщення.  У той час будівельного матеріалу майже не було, тому селяни брали глину за селом і потім самі обпікали в печі на цеглу. Будівлю закінчили в 1914 році і відтоді там запрацювала школа.

zemska shkola

 Спочатку це була церковно-приходська школа для місцевих дітей. Під час радянської  влади деякі роки у приміщенні розміщувалася сільрада, а також була початкова школа.

 З 1997 року в приміщенні колишньої школи оселилася церква. Будівлю прийшлось ремонтувати, бо дах просів і вікон не було. Прихожани церкви своїми силами відновили приміщення, прикрасили всередені іконами та рушниками. Сьогодні церква Святителя Миколая гарно убрана в українському стилі де відбуваються служіння кожної субботи та неділі і на великі свята.

 ЗА БАЖАННЯМ:

 Якщо буде час, завітайте до села Озера, де є звіринець «Лісова казка». Приватний фермер Олесандр Швець прийняв у подарунок маленького лева від Ялтинського звіринця, який і став першим мешканцем майбутнього зоопарку. Сьогодні це приватне підприємство, де утримується понад 50 видів тварин та птахів. Зараз в колекції пара левів, лісова рись, ягуари, леопард, ведмеді, верблюди, рожеві пелікани, кенгуру, пітони, кумедні мавпочки-павіани, лемури, крокодил, павичі, чаплі, страуси, поні, лами, вовки та компанія із кількох бізонів. Тварини доглянуті, їх добре годують за раціоном Ялтинского зоопарку. Тому ті хто бажає приїздять поглянути на екзотичних тварин, завжди залишають благодійні внески, які потім використовуються на утримання мешканців звіринцю. Не забудьте завітати до шимпанзе Максимки, цей звір є розвагою не тільки для дітей, а й для дорослих!

Zoo 8

 

 Наш туристичний маршрут продовжується у селі Талова Балка Світловодсько району. Це село приваблює як туристів так і паломників, бо тут знаходиться один з найстаріших у Світловодському краї храм, який зветься Спасо-Преображенський . Храм було побудовано в 1806 році на кошти поміщика Федора Артемовича Боровського. У роки радянської влади храм було частково використовано під сховище зерна, що, напевно, й зберегло його як споруду. На сьогоднішній день храм реставрується, дякуючи благодійникам.  Сучасна молодь має можливість повінчатися та охрестити своїх дітей у одному з найстаріших храмів краю...

talova balka 1

 Далі прямуємо до села Павлиш де відвідуємо Святовознесенську церкву та школу імені Сухомлинського.

 Історія будівлі Павлиської школи імени Сухомлинського починається з далекого 1907 року, коли земство та селяни погодилися  на будівництво нової чотирикласної  школи. На протязі  1908-1910 років з селян  збирали податок 2 крб. з кожної десятини їх землі, й потім  ці гроші  було використовано  на будівництво  школи. Школу збудували неподалік від церкви, це був  двоповерховий  кам’яний будинок з червоної цегли, з великими світлими вікнами.

pavlysh sk1

 До революції 1917 року в школі навчалися переважно хлопці, для них було побудовано майстерню , в якій навчали столярному ремеслу. Була при школі й невеличка бібліотека. Після революції школа стала семирічною. В 1938 році випустили перших  десятикласників. В 1957 році до основної будівлі школи добудували  новий корпус , і на початку  60-х років  навчання в школі було переведено  на кабінетну систему.

 У вересні 1970 року  постановою Ради Міністрів УРСР, школі було присвоєно ім’я В.О. Сухомлинського – видатного українського педагога, публіциста, письменника, поета, який пропрацював 22 роки в цій школі. 

 ЗА БАЖАННЯМ:

 В селі Павлівка є «святе місце» , як його прозвали місцеві жителі - це місце, де тече джерельна вода. Ця вода напувала козаків та чумаків, і нині наповує всіх бажаючих.

tselusche dgerelo 2

 

 У наші часи місцеві жителі облаштували каменем зручне місце підходу до води. І з 2012 року у селі Павлівка з’явилася своя незвичайна пам’ятка та окраса. З кам’яної стіни б’ють сім струменів , кожен з яких має свою назву : Здоров’я, Щастя, Кохання, Краса, Успіх, Розум та Надія. Вода в джерелі смачна ,не дає накипу та осаду. І навіть був проведений хімічних аналіз води, який підтвердив відсутність шкідливих речовин. Місцеві вихваляють цілющі властивості джерельної води, яка позитивно впливає на організм та лікує від багатьох хвороб.

 Тож і ви не забудьте напитися джерельної води та взяти трохи з собою...

 Завершуємо наш маршрут в селі Браїлівка де просто посеред поля є цікавий туристичний об’єкт – це церква в іменування зішесття Святого Духа. Це одна з найстаріших церков краю, яка була закладена ще в 1806 році. Побудував церкву поміщик поручик Ілля Георгійович Петкович. Церкву освятили в 1811 році і вона майже 100 років була діючою.

brailivka1

 Під час радянської влади, церкву спіткала доля багатьох храмів на нашій землі: будівлю церкви  довгі роки використовували під склад де зберігали добрива, комбікорми,  запчастини до тракторів, тому будівля храму почала руйнуватися. На початку 90-х років злочинці , які шукали монети, посуд, церковне приладдя, зруйнували підлогу й вирили глибокі ями посеред церкви.

 Сьогодні ця будівля не має ані вікон, ані стелі, ані підлоги, але все одно люди збираються тут на великі свята й богослужіння. Мешканці села не втрачають надії на відновлення  храму, який, до речі, має офіційний статус пам’ятки архитектури місцевого значення початку ХІХ століття . 

 ЗА БАЖАННЯМ:

 Якщо час дозволить завітайте до КПЦ «Дніпро-Світ», який став новим цікавим місцем для відвідування усіх небайдужих до мистецтва. Зараз на постійній основі  у центрі діють художня галерея, зала декоративно-ужиткового мистецтва, історічно – краєзнавча експозиція (філія Захарівського музею історії).

Dniprosvit.01

 Цікаво, що експозиції центру змінюються майже кожного місяця, тому «Дніпро-Світ» центр постійно приваблює все більше й більше відвідувачів.

 У центрі працює інформаційно-туристичний центр Світловодського краю , де ви завжди зможете отримати цінну інформацію  про туристичні об’єкти, цікаві події та ознайомитися з найкращими туристичними маршрутами Світловодщини.