Кургани

             Перші кургани у нашому краї, як складова поховального ритуалу були споруджені близько п’яти тисяч років тому. Всього на території Світловодського району є 175 курганів, серед яких є скіфські та сарматські, з пізнішими допохованнями часів Київської Русі та козаччини. Враховуючи древність більшості курганів, лише деякі з них достатньо високі, що їх можна розгледіти: курган між дачними масивами Автомобіліст і Росинка понад дорогою ліворуч від Чигиринської траси, група з трьох курганів біля села Нагірного включена в перелік об’єктів природно-заповідного фонду Світловодського району під назвою “Придніпровські кургани”, ще одну групу з трьох курганів можна побачити ліворуч від траси між селами Подорожнім і В’язівкою.

 


 

Скіфський могильник

   В 1975р. під час будівництва водоводу "Дніпро-Кіровоград» у місті Світловодську було виявлено давнє поховання, яке датується IV-ІІІ ст. до н. е. Сьогодні поховання є пам'ятником археології - ґрунтовим (безкурганним) могильником скіфської культури. У 1975-1989 роках на могильнику проводилась археологічна експедиція, керівником якої була Нінель Бокій, кандидат історичних наук, працювала доцентом кафедри історії України Кіровоградського державного педагогічного університету ім.В.Винниченка. Сьогодні ім′я Нінель Бокій носить вулиця міста (колишня Гайдара), навпроти якої й розташовується безкурганний скіфський могильник.

skifske.gorodishhe


 

 

 

Калантаївське городище

Городища – давні поселення (нині – залишки поселень).

 

   Калантаївське городище – археологічна пам’ятка кінця бронзового віку – початку раннього залізного віку. Датоване 10–8 ст. до н. е. Досліджене 1956–57 поблизу села Калантаїв Кремгесівського району  Кіровоградської обл. нині ця територія затоплена Кременчуцьким водосховищем. Входило до Тясминської оборонної лінії городищ  чорноліської культури. Виявлено рештки дерев’яного укріплення в товщі валу, два рови, наземні житла, господарчі ями, кераміку та інші артефакти. За межами валу знаходилося синхронне поселення. Розкопано також 42 сарматських поховання на цвинтарі 1 ст. н. е.

   Типово сарматський інвентар містять поховання Калантаївського могильника, який розташований на території чорноліського городища. Звичайним безкурганним могильником його вважати не можна. Переважна більшість сарматських поховань впущені в кургани попередньої доби, однак зустрічаються поховання, здійснені на городищах чи навіть просто на колишніх поселеннях, це відбувалось, коли підходящого кургану поблизу не було,  то використовували їх замінники – городища. Калантаївське городище – саме той випадок. Розташоване поруч з місцем зимівлі якогось роду воно поступово перетворилося на “обжитий” родовий могильник.

  Відбувається підмивання берега, на якому розташоване Калантаївське городище.

Kalantayivske


 

Тясминське городище

   Тясминське городище - залишки укріпленого поселення часів чорноліської культури (8 — першої половини 7 сторіччя до н. е.) знаходиться за 3 км. на північний схід від села Великої Андрусівки на високому лівому березі балки, що впадала в річку Тясмин (притока Дніпра), тепер до Кременчуцького водосховища. Досліджуване в 1956 - 57 рр. Занесене до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкти культурної спадщини національного значення під номером 110005-Н, занесено цю пам'ятку до державного реєстру Постановою Кабінету Міністрів України № 928 від 3.09.2009 р.

  Площа городища складає 1 га. З трьох боків воно оточено подвійною лінією укріплень, які поділяють городище на дві частини.

  Північне кругле укріплення діаметром 60 метрів займає північну кінцеву частину мису: ширина валу – 1 м., ширина – 12 м. У будові валу простежені залишки дерев'яних стін-кліток (1,5 х 1,5 м.), які складали основу валу; глибина рову – 3,75 м., ширина – 9 м.

  Південне укріплення трапецевидної форми розміщене на продовжені мису з напольного боку, розміри його – 10 х 50-90 м., висота валів 1,5 – 1,8 м., глибина рову – 1 – 1,3 м.

  У круглому укріпленні проведені невеликі розкопки. Глибина залягання культурного шару – 0,25 – 0,8 м. Досліджено кілька господарських ям та невелика споруда у вигляді землянки з обвугленими залишками дерев'яних стін. Землянка мала прямокутну форму розміром 3,6 х 3,3 м., глибина 1,5 х 1,75 м. Вздовж стін знаходяться канави шириною 10 см. і глибиною – 50 см. У кутках та посередині східної та західної стін знаходились круглі ями від стовпів діаметром 25-30 см., глибиною  – 50 см.   Будова згоріла під час пожежі, вірогідно, разом із дерев'яними укріпленнями кріпосних стін.

  Вперше для пам'яток передскіфського часу на Тясминському городищі вивчено систему оборонних споруд головної його частини — дитинця, що мав круглу форму і був оточений по схилу глибоким ровом і валом. Городище існувало відносно недовго.

 Тясминське городище є рядовим у складі чорноліських городищ, що знаходяться в басейні річки Тясмин.Тясминське городище

 


 

Чорноліське городище

 Чорноліське городище знаходиться в селі Федірки. Керамічний комплекс чорноліської культури представлений великими округлобокими корчагами та невисокими горщиками. Окрім цього зустрічається значна кількість кружок та черпаків. Посуд орнаментувався врізними геометричними орнаментами, які інколи замазувалися білою пастою. Іноді під краєм вінця проходив ряд проколів або наколів. Тулуб нерідко оперезували один або декілька наліпних валиків, часто з незамкненими кінцями. Також на тулубі трапляються «сосковидні» наліпи — упори.

 Вироби з каменю представлені переважно зернотерками, крем'яними вкладенями та кам'яними сокирами. З кістки вироблялися різноманітні проколки та амулети. Зустрічаються кістяні псалії чорногорівського типу та вістря стріл, більшість із яких були втульчатими та мали ромбічну форму. Хоча інколи трапляються і черешкові та втульчаті екземпляри квадратної або округлої форми.

 Вироби з металів передусім представлені комплексом озброєння. На ранньому етапі культури він є продовженням лужицько-білогрудівських традицій, на пізньому етапі — в ньому з'являється значна частка степових елементів. З бронзи виготовлялися псалії чорногорівського та новочеркаського типу. Також є знахідки голіградських псаліїв та псаліїв «типу Цимбалка». Бронзові втульчаті стріли повторювали степові прототипи. Однією із яскравих особливостей чорноліської культури є велика кількість кельтів з ялинковим орнаментом, у яких проглядається вплив лужицької культури. Досить багатим є і клинковий комплекс, який представлений бронзовими, залізними та біметалевими кинжалами та мечами.

 До складу бронзових прикрас входять спіралевидні підвіски, пружинні та пластинчаті браслети. Останні часто прикрашалися геометричними та спіральними орнаментами. Також великої популярності набули бронзові шпильки із цвяхоподібною голівкою або «вушком».