Back to Top

Церква Пресвятої Богородиці в с.Іваново

Церква

        Перша церква в Янові збудована у 1762 році, коли тут було Новооербоьке військове поселення. Це була дерев'яна споруда, яка проіснувала кільку десятиріч. У 1820 році замість неї збудували нову, теж дерев'яну. І вона простояла в селі майже 90 років.

Детальніше: Церква Пресвятої Богородиці в с.Іваново

«Майбутнє без меж»

       20180323 093730 2

У п’ятницю, 23 березня, у приміщенні  ГО «Майбутнє без меж» відбувся квест у рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання на тему «Роль читання в отриманні знань». Захід проводився для учнів 3 класу СЗШ № 10 (класний керівник Станкевич Л.В.), з метою підвищення інтересу дітей до читання та патріотичного виховання. 

Детальніше: «Майбутнє без меж»

Забуттю не підлягає!

20180321 092025 2

               …Не забувай ніколи хто ти є,

                                                                                                            Яку ти землю в пригорщах тримаєш!...

                                                                                                          К.Оверченко

      Історичне краєзнавство посідає чільне місце в роботі районної бібліотеки. Краєзнавство сприяє всебічному вивченню історії краю та допомагає зрозуміти своє близьке, яке є зрозумілішим, ніж чуже та далеке. Днями в приміщенні районної бібліотеки відбулася презентація книги місцевого краєзнавця – аматора О.О. Зленка  «От Крылова до Новогеоргиевска».

Детальніше: Забуттю не підлягає!

«ТЕАТРАЛЬНА ВЕСНА КІРОВОГРАДЩИНИ»

29541982 1463048777155175 129188912415111924 n

25 березня в Світловодському районі розпочався районний огляд- конкурс аматорських театральних колективів «Театральна весна Кіровоградщини». Відкриття театрального конкурсу пройшло на підмостках сцени Захарівського та Іванівського сільських будинків культури. 

Детальніше: «ТЕАТРАЛЬНА ВЕСНА КІРОВОГРАДЩИНИ»

«Знову поезія кличе мене»

29540959 2050307111891881 7580873695720815687 n

У житті все починається з чогось : річечка із струмочка, дерево із коріння. Так і поезія входить в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.

Детальніше: «Знову поезія кличе мене»